Водночас уже третій тиждень поспіль втрати росіян є рекордними, що незабаром призведе до вичерпання ресурсів та зменшення атакувальних можливостей. Їм доведеться десь відступити й вибрати пріоритетний напрямок наступу.
Карта наступу росіян на Слобожанщині
За тиждень фронт на Харківщині не зазнав жодних змін. У Вовчанську тривають бої в центральній його частині. Поки російські КАБи й артилерія руйнують житлові квартали, їхні війська намагаються обійти місто з флангів і форсувати річку Вовчу, підтягнувши для цього спеціальну техніку. На правому фланзі вони застрягли в болотах біля сіл Стариця і Бугруватка, а на лівому хотіли рухатися вздовж фронту. Але це не вдалося навіть попри те, що з Луганщини підійшло десятитисячне підкріплення.В районі Липців зс РФ не мають жодного просування, а наші воїни проводять контрнаступальні дії.
Тривають розмови про ймовірність ще одного наступу: десь на Сумщині або на Харківщині в районі Золочева. Утім для цього сюди потрібно перекинути додаткові резерви, бо ті, які почали цю кампанію, починають закінчуватися.
Куп’янський напрямок – мапа змін на лінії фронту
Зс РФ продовжили повзучий наступ на північ і на південь від траси Сватове – Куп’янськ. За тиждень вони зуміли вибити Сили оборони з позицій в Іванівці та пересунули лінію фронту на 1,5 км на захід. Ще на кілька сотень метрів росіяни просунулися біля села Вільшана. Дещо південніше окупанти хочуть врешті захопити всю територію Луганщини. Для цього наступають на село Стельмахівка з півночі через Берестове, де вони розширили зону контролю на південну частину села, та в лоб із раніше окупованої Коломийчихи. Загалом за два тижні на цій ділянці фронту рашисти зайняли близько 2 км. Південніше рашисти увесь час намагалися наступати на Терни і Ямполівку, на захід від Діброви й у Серебрянському лісі, але всі ці спроби відбили Сили оборони. До речі, окупанти вже кілька разів, зокрема й цього тижня, доповіли в Кремль про захоплення Білогорівки. Але видали бажане за дійсне.
Часів Яр – знову почались вуличні бої
Упродовж тижня місто витримало кілька серйозних штурмів. Як і раніше, вони тривали на трьох напрямках. На північному, через Богданівку, в окупантів щось пішло не так: після їхнього наступу ЗСУ провели контрнаступ і навіть знову зайшли на околиці Богданівки. Втім пізніше покинули їх. Найбільше просування окупантів відбулося через центр, де вони змогли зайти на околиці району “Канал”. Зараз тривають бої за перші будівлі. Таке вже було кілька тижнів тому, тож сподіваємося, що й цього разу Сили оборони відкинуть ворога з міста. На південному фланзі росіяни практично завершили захоплення Іванівського та знову перейшли на правий берег каналу Сіверського Дінця. Тут зараз точаться запеклі бої, щоб не допустити просування далі. Найбільший тиск зс РФ здійснювали у Кліщіївці, яку вони взяли у кліщі з півночі та південного сходу й таким чином вибили ЗСУ із цього села. Ситуація повернулася до тієї, яка була майже рік тому, коли наші воїни тримали панівні висоти на захід і південь від села, а ворог унизу шукав шпарину, де б міг заховатися серед зруйнованих сільських хат.
Карта змін на пост-Авдіївському фронті
Тут лінія фронту змінювалася найбільш динамічно. Росіяни хочуть максимально розширити свій наступ у напрямку Покровська, Костянтинівки й Торецька. Саме для цього вони продовжують пробиватися на північ від Очеретиного й одночасно розширюють свої фланги на південь і захід. Є ймовірність, що, атакуючи Новоолександрівку, росіяни мають план піти далі на Воздвиженку, щоб перерізати трасу Т 0504 на відтинку між Покровським і Костянтинівкою. Таким чином вони можуть виконати відразу кілька завдань і спробувати вийти в тил оборонців як Часового Яру, так і Костянтинівки, а також почати охоплення гарнізонів у Торецьку та Нью-Йорку. Наразі до перерізання траси росіянам потрібно пробитися ще понад 10 км, а це точно не швидке до виконання завдання.
Наразі ж цього тижня ворог зайняв простір між Архангельським і Новоолександрівкою, а також збільшив зону контролю між Соловйовим і Соколом. Саме на цій ділянці 47-ма бригада ЗСУ здійснила низку контратак і відвоювала кілька лісопосадок.
По дорозі на Селидове рашисти повністю окупували Нетайлове й Уманське та розпочали наступ на Яснобродівку та Новоселівку Першу. Водночас ЗСУ намагаються вибудувати оборону по річці Вовча, яка в цьому районі утворює природну перепону для наступу окупантів.
Південний фронт – ревізія контрнаступу ЗСУ
На всьому відтинку від Вугледара до Роботиного точаться активні бої, росіяни йдуть у наступ хвиля за хвилею. Якщо біля Вугледара фронт практично не зазнав змін, то на Бердянському напрямку в Старомайорському ЗСУ вже ведуть бої за центральні вулиці села. У сусідньому Урожайному ворог також пробивається до центру. Окупанти вже відрапортували, що обидва села під їхнім контролем, проте Сили оборони наразі рішуче б’ються проти цього.
Через 10 місяців боїв на Токмацькому напрямку село Роботине практично повністю перейшло в сіру зону. Рашисти знову контролюють його центр, а ЗСУ тримаються за північні й західні околиці, але не відступають.
Лівобережжя Херсонщини, Кринки захопили?
Рашисти знову повідомили про взяття Кринків, уже в надцятий раз. ЗСУ справді вийшли із села, але тільки для того, щоб розширити зону свого контролю в напрямку Козацьких Лагерів, де ми вивісили синьо-жовтий прапор. Окупанти відреагували тим, що забули про заборону від ЗСУ збиратися більше трьох. За це й поплатилися. У районі Кардашинки “хаймарс” розбив на марші колону окупантів, які зібрали в один кулак купу техніки.
Також росіяни намагаються знову захопити позиції на дніпровських островах, зокрема вибити ЗСУ з острова Нестрига, який віднедавна перебуває під українським контролем. Тут у воді вони втрачають мінімум 100 солдатів у день.
Знищення російської ППО в Криму й Росії
На що зараз не шкодують ЗСУ американських ракет ATACMS, то це на ліквідацію ППО на всій тимчасово окупованій території України, з особливим акцентом на південний напрямок, надто на Крим. Цього тижня ракети прилітали в ППО поблизу аеродрому “Саки”, у Новофедорівці, Сімферополі, а також поблизу Алушти, де уразили об’єкт чи то супутникового зв’язку, чи то радіоелектронної боротьби.
Окрім того, наші дрони двічі уразили російські радіолокаційні станції дальнього спостереження “Воронеж-ДМ” у Краснодарському краї біля Армавіра, за 500 км від фронту, а також “Воронеж-М” у місті Орськ, що за 1800 км від лінії бойових дій. Ці удари суттєво послабили протиповітряну й антиядерну систему оборони Росії, а також значно зменшили її можливості спостерігати й контролювати ситуацію на півдні України й у Криму. Окрім того враження РЛС в Орську – це рекордний за далекобійністю удар ЗСУ.
Не пошкодували наші військові і 5 ракет ATACMS, щоб повністю знищити всі установки новітньої С-400, разом із РЛС, які заблукали біля села Кленівка на Донеччині, що за 40 км від лінії фронту. Що там робила далекобійна ППО – невідомо. Величезний вибух – і детонація відбулася в Луганську. Що саме там знищили, наразі не відомо, але зона вигорання помітна із супутника.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
Аналіз ситуації на фронті
Втрати росіян на фронті стають все більшими, що може вказувати на вичерпання їхніх ресурсів і зменшення атакувальних можливостей. Це змушує їх переглянути стратегію наступу і вибрати пріоритетний напрямок. З урахуванням того, що росіянам потрібно перекинути додаткові резерви для нового наступу, може очікуватися, що вони зупиняться на деякий час і сконцентруються на зміцненні своїх позицій.
На Слобожанщині фронт не зазнав жодних змін, проте російські війська продовжують бої, намагаючись обійти місто Вовчанськ з флангів і форсувати річку Вовчу. Їхні спроби заблокувати місто з правого флангу зійшлися з труднощами через болотисту місцевість, а спроба рухатися вздовж фронту з лівого флангу також була неуспішною. З урахуванням виснаження резервів, росіянам можуть знадобитися додаткові підкріплення для нової спроби наступу.
У районі Липців російським військам не вдається зробити жодних просувань і Збройні Сили України проводять контрнаступальні дії. Водночас, розмови про новий наступ в районі Золочева на Харківщині або Сумщині можуть знайти підтвердження, оскільки для цього потрібно перекинути додаткові резерви на ці напрямки.
На Куп’янському напрямку росіянам вдалося вибити сили оборони з позицій в Іванівці та наблизитися до села Вільшани. Проте національні війська продовжують боротьбу, щоб стримати просування окупантів. Ситуація на південь від села також залишається напруженою, але всі спроби росіян наступити були відбиті.
В Ясногірську, де тривають вуличні бої, Сили оборони зіштовхуються з російськими військами на трьох напрямках. Покищо оборона втримується і росіяни не здобули значних успіхів, проте вони продовжують намагатися прорватися і зайти в будівлі на околицях міста.
На пост-Авдіївському фронті росіяни прагнуть розширити свій наступ у напрямку Покровська, Костянтинівки та Торецька. Протягом останнього тижня вони зуміли вибити українські сили оборони зі своїх позицій в декількох населених пунктах, однак до перерізання траси між Покровським і Костянтинівкою їм ще потрібно долати понад 10 км. ЗСУ здійснюють контратаки і намагаються зберегти оборону.
На Південному фронті тривають активні бої, і росіяни продовжують наступати. У Старомайорському та Урожайному вони змогли пробитися до центральних вулиць, але Збройні Сили України рішуче бороняться проти цього. У Роботиному ситуація також складна, і місто майже повністю потрапило під контроль окупантів, хоча українські сили оборони тримаються на околицях і не відступають.
Щодо Криму та тимчасово окупованих територій України, ЗСУ активно працюють над ліквідацією протиповітряної оборони. Вони використовують ракети ATACMS, щоб знищити установки ППО, зокрема в околицях аеродрому “Саки”, Сімферополя та інших містах. Окрім того, Україна проводить успішні удари по радіолокаційних станціях в Росії, які суттєво послаблюють противнику його можливості спостереження і контролю ситуації на півдні.
Враховуючи зміни на фронті та стратегічні протистояння, можна зробити припущення, що російські війська можуть затриматися на деякий час, перегрупуватися й зміцнити свої позиції. Українські сили оборони будуть намагатися стримати просування окупантів та проводити контратаки, щоб повернути контроль над втраченими територіями. Продовження бойових дій та розвиток ситуації на фронті залежатимуть від багатьох факторів, включаючи рішення політичного рівня та дії міжнародних гравців.
Джерело: espreso.tv
