Загроза втрати Вугледара

Місто, оточене безкраїми полями, вже два роки відбиває всі атаки росіян на нього та стримує наступ як на захід Донеччини, так і на Запоріжжя. Втім, окупанти щотижня наближаються до реалізації свого плану – перерізати логістику й оточити Вугледар. Дорогу Вугледар – Костянтинівка (село) рашисти вже перерізали і південніше від перехрестя на Водяне, і північніше. Фактично ця дорога перейшла у сіру зону, а Сили оборони відступили для оборони села Водяне й території довкола нього. Однак ворог наступає на село з півдня та півночі. Зважаючи на тенденції, ЗСУ доведеться невдовзі покидати й цей населений пункт. Утім найбільшою небезпекою для Вугледара стане перерізання траси Вугледар – Курахове, до якої рашистам залишилося пробити всього 7 км. Після цього на південному фронті може настати колапс. Хоча навряд чи це станеться швидко, адже з початку року на цій ділянці росіяни змогли подолати менш ніж 10 км.

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 21-28 серпня

На Курахівському напрямку ворог зумів окупувати південно-східну частину села Костянтинівка, але подальше його просування тут зупинили.

Покровська криза на фронті

Цього тижня росіяни знову оновили рекорд атак на Покровському напрямку. Наразі Сили оборони не можуть знайти способів, щоб зупинити цю 120-тисячну навалу окупантів. На південній ділянці фронту ворог повністю витиснув ЗСУ за дорогу Карлівка – Селидове й окупував села Комишівка, Птиче, Калинове та Мемрик. Наші захисники, які кілька місяців тримали оборону в Карлівці, опинилися під загрозою оточення та невдовзі будуть змушені відходити на нові позиції південніше.

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 21-28 серпня

Однак найбільш драматичними були бої на західному відрізку фронту. Ворог пробився на 4 км у напрямку до Селидового – міста, яке мало б стримати просування окупантів. Наразі, щоб дійти до його околиць, росіянам залишилося менш ніж 2 км. 

Утім найбільш провальною стала оборона Новогродівки, на яку теж покладали великі сподівання як на оборонний пункт, де загарбники застрягнуть бодай на місяць. Однак вони практично окупували місто за кілька днів. Сили оборони відступили, а ворогу відкрився шлях на Покровськ і Мирноград, до якого залишилося 3,5 км.

Краще тримаються оборонці Гродівки. Ворог практично не має просування в місті, а тому змушений шукати обхідні шляхи – з півночі через Новоторецьке, з півдня через Красний Яр. Фронт біля Воздвиженки залишається непорушним.

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 21-28 серпня

Торецькі “вежі” під ударом

Якщо у Нью-Йорку наші воїни зуміли стабілізувати ситуацію та не допустити повної окупації селища, то в Торецьку справи йдуть гірше. Рашистам вдалося просунутися на понад кілометр по магістральній вулиці Дзержинського, а також захопити перший терикон біля шахти “Північна”. Таким чином вони почали врівноважувати нашу перевагу щодо висотності. Інші два терикони в південно-східній частині міста також перебувають під загрозою окупації, адже росіяни не лише штурмують їх у лоб, а й почали обходити з флангів. Після повної окупації села Залізне росіяни почали рухатися на захід, щоб посилити наступ на Нью-Йорк і на південні околиці Торецька.   

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 21-28 серпня

Стабілізація на Луганщині

Рашисти продовжили розширювати зону свого контролю біля села Піщане, яке вони захопили місяць тому, та готувати наступ на Куп’янськ. Водночас Сили оборони не тільки зупинили їхній наступ на Стельмахівку, а й перейшли у контрнаступ на окремих ділянках фронту. Так, 3-тя штурмова бригада здійснила низку рейдів південніше від Райгородки. Один із них, у районі Нововодяного, завершився розширенням зони нашого контролю на 5 км кв.

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 21-28 серпня

ЗСУ розширюють Курський фронт і ловить полонених  

У Глушківському районі, де ЗСУ заблокували кілька тисяч російських військових, тривають два паралельні процеси. З одного боку, зс РФ намагаються деблокувати район, а також перекинути туди додаткове озброєння й техніку. З іншого – ЗСУ продовжують стискати росіян у своїх лещатах, поступово заганяючи їх у безвихідь. До трьох знищених мостів наші військові додали ще 9 знищених чи пошкоджених понтонних переправ, які однаково не справляються із забезпеченням повноцінної логістики. Сили оборони перейшли Сейм і атакували північніше від КПП Тьоткіно, в районі Попово-Лежачі. Наразі ситуація на цій ділянці потребує уточнення, але оборонці Тьоткіного навряд чи зможуть вирватися з цієї пастки цілими. З іншого боку району ворог організував оборону по річці Синяк і селах Серпівка, Мужиця, Новоіванівка, Кульбаки та Синяк. Однак становище росіян є хитким, адже в будь-який момент ЗСУ можуть вийти їм у тил, перетнувши кордон в іншому місці.

Битва в Кореневих триває: наші військові повністю контролюють село Коренево, а також східну частину селища Коренево. Рашисти продовжують оборонятися в західній частині селища, а ЗСУ намагаються перерізати їм шляхи відступу на Рильськ.     

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 21-28 серпня

ЗСУ продовжують кошмарити дронами та ракетами трасу Рильськ – Курськ, а також проводять наступальні операції в цьому напрямку. Наприклад, біля Великих Угонів нам вдалося знищити пункт управління кадирівців, включно з їхнім командиром. А біля села Дуровка – розбити та захопити в полон морпіхів із 810-ї бригади. Розвиваючи наступ у напрямку сіл Кромські Бики й Велике Солдатське, Сили оборони позалишали за своєю спиною низку сіл, у яких залишилися російські війська. Тож цього тижня відбувалася зачистка територій, які фактично перебувають під нашим контролем. Так, ліквідували гарнізон у Малій Локні, а оборонці Мартинівки втекли. На черзі зачистки перебувають села Каучук, Шептухівка, Погребки, Бірюківка й інші. Поки гарнізони цих населених пунктів не будуть знищені чи взяті в полон, ЗСУ буде складно не тільки рухатися вперед, а навіть повноцінно контролювати цю територію.

На східному флангу нашого наступу Сили оборони зосередилися не стільки на просуванні вперед, скільки на забезпеченні флангів і розширенні вже зайнятої території. Зокрема, вдало провели бої в Пушкарному та Руській Конопельці.

Росіяни натомість посилюють свій контингент на Курщині та проводять низку контрнаступів на східному й північному флангах, особливо в районі Великого Солдатського. Однак складається враження, що вони не вірять у свої спроможності, а тому посилюють фортифікацію Курська й Курчатова, але не Рильська чи Льгова. Мешканців правобережжя Сейму росіяни закликають до евакуації, а тих, хто живе на лівому березі, просять добратися до правого самостійно – і тільки тоді їх евакуюють.   

Водночас ЗСУ не припиняють спроб зайти на територію ворога ще в декількох місцях на Брянщині та Білгородщині. 

Війна все більше переходить на територію РФ

Наші дрони успішно атакували аеродром “Маринівка” у Волгоградській області, за 450 км від можливого місця удару в Україні. Це був єдиний аеродром, в якому росіяни зробили ангарні укриття для літаків, – не помогло. З близько 30 літаків, які були на цей момент в ангарах, повністю знищені або зазнали суттєвих пошкоджень від 3 до 7 винищувачів. Це найбільш успішна атака на аеродроми, враховуючи знищені літаки. Окрім того, під Волгоградом знищені склади на території аеродрома, а сам аеродром зазнав катастрофічних ушкоджень. Це вже 4-й знищений аеродром за місяць.

Враховуючи те, що в ЗСУ з’явилася міні крилата ракета-дрон, яка літає на 600 км і яку надзвичайно важко не тільки перехопити, але й засікти, то велика кількість російських аеродромів опиняться під загрозою знищення. А літаки матимуть ще менше можливостей вчасно втекти від удару. Окрім того, Україна представила США карту можливих цілей на території РФ – це вагомий крок до надання нам дозволу бити по цих об’єктах західною зброєю.

Фото: Еспресо Карта бойових дій за 21-28 серпня

Під Воронежем, 125 км від України в селі Нова Мельниця, наші ракети підірвали величезний склад ГУР міноборони РФ. На цій території розташовувалось 18 складів, які вміщували 5 тис. т. боєприпасів. Детонація тривала понад добу. Скільки всього знищено оцінити наразі складно.

Врешті в порту “Кавказ” наш “Нептун” потопив останній залізничний пором “Конро Трейдер”, який був завантажений 30 залізничними вагонами з паливом. Порт атакували втретє за місяць. Тепер у ворога не залишилось великих поромів для перевезення боєприпасів у Крим, адже раніше ЗСУ вразили пороми “Слов’янин” та “Авангард”.

Десятий день палає одна з найбільших нафтобаз на Ростовщині, а тим часом бавовна розцвіла в новій нафтобазі у цьому регіоні – “Атлас”.

Наші ППО та ПВО відбили найбільшу атаку рашистів на наші міста. Вони запустили 127 ракет різного типу й 109 дронів. За допомогою нових систем ППО, а також F-16 ми збили 102 ракети та 99 дронів! Враховуючи масштабність удару – ЗСУ справились на відмінно!

За два роки Вугледар пережив безліч атак російських окупантів і вдалося стримати їх наступ. Однак, зараз ситуація загрожує, оскільки ворог наближається до реалізації свого плану – перерізати логістику та оточити Вугледар. Уже перерізана дорога Вугледар – Костянтинівка і залишилося дуже мало, щоб рашистам досягти своєї мети. Якщо це станеться, може наступити колапс на південному фронті. Хоча можна сказати, що росіяни змогли подолати лише невелику відстань за весь рік.

На Курахівському напрямку росіяни окупували частину села Костянтинівка, але їх подальше просування було затримано. Покровський фронт також зазнав значного наступу росіян. Вони витіснили ЗСУ за дорогу Карлівка – Селидове і захопили декілька сіл. Оборонці Карлівки опинилися під загрозою оточення. На західному фронті ворог пробився на 4 км у напрямку до Селидового і має залишити менше ніж 2 км до міста.

Найбільша небезпека для Вугледара полягає у перерізанні траси Вугледар – Курахове, до якої рашистам залишилося всього 7 км. Якщо ворог зуміє це зробити, то це призведе до колапсу на південному фронті. Утім, швидкого досягнення цієї мети варто не чекати, оскільки росіяни продовжують просуватися повільними темпами. Можна сказати, що ситуація залишається напруженою, а ЗСУ повинні бути підготовлені до всіх можливих сценаріїв подальшого розвитку подій.

Також важливе аспектом війни є атаки угруповань ЗСУ на території РФ. Наші дрони здійснюють успішні атаки на аеродроми та склади ворога, що знищують літаки та боєприпаси. Також стабілізується ситуація на Луганщині де ЗСУ здійснюють контрнаступи.

Усі ці факти свідчать про те, що війна триває і наші військові продовжують боротьбу за Україну. Ситуація на фронті є напруженою, але за ЗСУ відбувається зміцнення оборонних позицій і проведення успішних наступальних операцій. Наші сили все ще можуть протистояти ворогу і управлятися зі своїми завданнями. Однак, необхідно враховувати те, що ситуація може змінитися будь-якою митью, тому необхідно бути готовими до всіх можливих розвитків подій і надавати нашим військовим повну підтримку.

Джерело: espreso.tv